fbpx

Неналежно обмежувальний погляд на порятунок: Вінницький лімб. Лія Достлєва, Андрій Достлєв

31.10.2019 - 01.12.2019

Dymchuk Gallery представляє проект Лії Достлєвої та Андрія Достлєвого “Неналежно обмежувальний погляд на порятунок (Вінницький лімб). На виставці представлені результати художнього дослідження, присвяченого перебуванню сомалійських мігрантів у Вінниці.

В 2000-х роках Вінниця деякий час була важливим хабом нелегальної міграції з Сомалі до Євросоюзу. Маршрут мігрантів пролягав через країни Перської затоки, Москву, через українсько-російський кордон і, після зупинки в Вінниці (де знаходився оперативний центр організаторів перетину кордону з ЄС), через Закарпаття, Словаччину та Австрію і закінчувався в Мюнхені та Франкфурті.

Проект “Вінницький лімб” досліджує те, як Вінниця могла сприйматися мігрантами. Чим було це місто для людей, які тікали від жахів громадянської війни до обіцянки щасливого життя в Німеччині і не з власної волі були змушені проводити тут час? Розміщені так званими фасилітаторами в дешевих найманих квартирах, обмежені мовним бар’єром і можливим острахом, як вони могли його бачити – як тимчасову зупинку, додаткову перепону, щось інше? Чим були для міста ці люди, які, скоріше за все, лишалися ним непоміченими? Як саме виглядала їх взаємна неприсутність і взаємна байдужість?

Під час проекту митці здійснили дослідницьку поїздку до Вінниці, під час якої реконструювали міфопростір дешевих зйомних квартир, в яких могли зупинятися сомалійські мігранти, а також оптику, через яку вони могли бачити це місто.

Андрій Достлєв (нар 1984 р.) — художник, дизайнер і куратор, живе та працює в Познані, Польща. Його основним зацікавленням є тема особистої та колективної пам’яті та травма. Працює в різних медіа з особливим акцентом на пост-фотографії. Експонував свої роботи в Україні, Польщі, Австрії, Італії, Норвегії та ін.

Лія Достлєва (нар. 1984 р.) — художниця, кураторка, культурна антропологиня, авторка видань Culture.pl, Czas Kultury, Korydor. Живе та працює в Познані. Займається дослідженням питання емпатії, травми та пост-пам’яті. Як художниця з 2012 року працює в різних медіа, включаючи фотографію, інсталяцію, мультимедіа, текстильні скульптури, втручання в міський простір тощо.