Dymchuk Gallery представляє персональний проєкт Галини Андрусенко «Захищені» у партнерстві зі школою концептуальної та арт-фотографії MYPH. До експозиції увійшли графіка, живопис, фотографія, відео, інсталяція та документація перформативних практик художниці.
У серії «Захищені» Галина Андрусенко фіксує, як повномасштабна війна змінює міський простір і спосіб збереження пам’яті у ньому. Скульптури, закриті захисними конструкціями та матеріалами через загрозу руйнувань внаслідок обстрілів, формують новий візуальний ландшафт українських міст. Втрачаючи звичний вигляд, вони перетворюються на тимчасові абстрактні об’єкти, що виникли не внаслідок художнього жесту, а як реакція суспільства на війну та спроба зберегти культурну пам’ять.
В експозиції представлені роботи із зображенням обгорнутих пам’ятників і монументів, розташованих в різних містах України та переважно в Києві. Серед них — пам’ятники Володимиру Великому, Петру Сагайдачному, Григорію Сковороді, Миколі Лисенку та інші об’єкти, які художниця обирає не лише через їхню впізнаваність у міському середовищі, але й через їхню символічну присутність у колективній пам’яті.
Окреме місце в проєкті займає образ монумента «Батьківщина-Мати». У роботах Андрусенко він постає огорнутим тканиною — попри те, що в реальності монумент ніколи не був укритий захисними матеріалами. Обгортання функціонує як подвійний жест: акт захисту й турботи, але водночас приховування і дистанціювання. Це уявне втручання дозволяє художниці працювати з самим образом монумента як суперечливого символу, навколо якого тривають суспільні дискусії. Тканина приховує символіку щита, означуючи її другорядною, однак сам силует залишається впізнаваним, вказуючи на те, що ідеологія закладена не лише в емблемах, а й у самій формі монумента.
Поряд із графічною серією в експозиції представлені фотографії, відео та документація перформативного циклу «Захищені», у якому художниця переносить жест огортання з міського простору в особистий. У цих роботах об’єктами «захисту» стають близькі люди, домашні речі та простір приватної пам’яті. Серія «Незахищені», створена на кладовищі в Миколаївській області, продовжує це дослідження через образ огорнутих тканиною могильних хрестів — жест, що вже не здатен уберегти втрату, але фіксує стан безсилля перед нею.
Роботи зі згаданих серій були представлені в різних країнах Європи, а виставка «Захищені» — є першою масштабною презентацією творів у Києві в межах персонального проєкту художниці.
Про авторку
Галина Андрусенко народилася у 1992 році в Миколаївській області. У 2018 році закінчила майстерню монументального живопису в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. У 2021–2022 роках вивчала сучасне мистецтво в Київській академії медіамистецтва (KAMA).
Працює з темами захисту, памʼяті та дому в контексті війни й людської вразливості. Провідними медіумами в її роботах є живопис і графіка, іноді звертається до фотографії, відео та перформансу.
Живе та працює в Києві.