Dymchuk Gallery представляє виставку «Проти забуття», до якої увійшли проєкти українських художниць Каті Бучацької, Інги Леві та Наталії Лісової. Виставка зібрала ідеї авторок щодо процесу меморалізації в Україні — встановлення памʼяток, які вшановують історію та її героїв, переосмислення вже існуючих памʼяток та проблем інклюзії. В експозиції представлені графічні роботи, відео та обʼєкти.
Війна спричинила ряд усвідомлень в українському суспільстві щодо наявних проблем збереження пам’яті про події сучасності й минулого та роздуми, яким ми хочемо бачити майбутнє.
У проєкті «Пандус» Інга Леві пропонує свій критичний погляд на ініціативу вшанування памʼяті студентів та випускників Київського політехнічного інститу, які боролися та продовжують боротьбу проти російського агресора. Влітку 2023 року КПІ ініціювала створення памʼятки у вигляді муралу на стінах бруталістської будівлі поруч із новим, не інклюзивним сквером, демонструючи нерозуміння цінності архітектурної спадщини та відсутність справжньої уваги до проблем поранених військовослужбовців та людей з обмеженими можливостями. Альтернативний проект пропонує турботу замість пафосного вшанування: утилітарну, а не монументальну форму. Ця робота має на меті переосмислити момент історії, коли перед суспільством гостро постають раніше недооцінені проблеми інклюзивності та меморіалізації.
Дана робота була створена Інгою Леві як магістерський дипломний проєкт під час навчання у Гданській Академії мистецтв. Куратор — Гжегож Кламан.
У відео Каті Бучацької, авторка стоїть на краю воронки у зруйнованому селі Мощун на Київщині і задається питанням, як можуть виглядати майбутні меморіали російсько-української війни. Відео «Йде запис» представляє її художній підхід до пам’ятних інструментів із використанням пейзажів і рослин.
Роботу було створено в рамках лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» платформи Минуле/ Майбутнє/ Мистецтво у партнерстві з ГО «Слушні Речі», Мистецький кооператив «Soundcamp», Проєкт «Acoustic Commons». Кураторкки: Наталка Ревко, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк.
Наталія Лісова у своєму проєкті «Алея Слави — Алея Памʼяті» звернулася до переосмислення вже існуючої памʼятки — Алеї Слави в Одесі. Відомий меморіальний комплекс на честь загиблих захисників Одеси у роки Другої світової війни, розташований у Центральному парку імені Т.Г. Шевченка. На Алеї зустрічаються барельєфи присвячені важливим подіям з історії Одеси: оборона міста у ході Кримської війни у квітні 1854 року; повстання на броненосці «Потьомкін» у 1905 році; Січневе озброєне повстання 1918 року та Григорівський десант 1941 року. На території меморіального комплексу й досі знаходяться множинні поховання учасників оборони міста.
Художниця пропонує перейменувати Алею Слави у Алею Пам’яті і перепоховати загиблих воїнів; замість радянської стели звести невеликий фонтан: гранітну сіру глибу, яка випускає потік сліз згори додолу, що повільно тече крізь усю алею; переосмислити радянський пафос трагічних подій та зберегти пам’ять про одеситів, що віддали своє життя заради захисту міста.
Роботу було створено під час проєкту «Лабораторія практик меморіалізації ініційована у рамках програми «Культура пам’яті в повоєнній Україні» Громадською організацією «Музей сучасного мистецтва» та платформою культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» за підтримки фонду «Партнерство задля стійкості України» (ФПСУ), який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії, Швеції.». Кураторки: Ольга Балашова, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк та Юлія Гнат.
про авторок:
Інга Леві — народилася у 1986 році у Києві. Закінчила видавничо-поліграфічний факультет НТУУ КПІ, спеціальність книжкова графіка, у 2011. У 2021 р. завершила курс Contemporary Art у Kyiv Academy of Media Arts. У 2021 стала стипендіаткою програми Міністра культури та національної спадщини Gaude Polonia за напрямом «Візуальне мистецтво». З 2022 року навчається у Гданській Академії мистецтв на факультеті Інтермедіа. У 2022 — резидентка програми «Розширена майстерня» у ЦСМ Łaźnia, Гданськ, Польща. У 2018-2019 та у 2021-му роках була кураторкою мозаїчних робіт при відновленні фонтану «Зорі та сузір’я» та монументального оформлення інтер’єрів Київського центрального автовокзалу (авторства Ади Рибачук та Володимира Мельніченка). Живе і працює в Києві.
Катя Бучацька — художниця, що живе і працює у Києві. У своїй практиці формує нову онтологію через особистий досвід, часто використовуючи іронію та тактику «м’якого» втручання в середовище (галерею, музей чи природний простір). Входить до складу ініціативної групи зі збереження фотографічного спадку гуцульської художниці Параски Плитки-Горицвіт. В 2024-му році представляла проєкт «Щирі вітання» разом з 15-тю нейровідмінними художниками і художницями в Українському Павільйоні на Венеційській бієнале. Виставлялася у Художньому музеї Штутгарта (Німеччина), Музеї Фолькванг (Ессен, Німеччина), Музеї мистецтва та історії в Брюсселі (Бельгія), Альбертінумі (Дрезден, Німеччина), Museum de Fundatie (Зволле, Нідерланди), Музеї образотворчих мистецтв університету Гвадалахари MUSA (Гвадалахара, Мексика). Персональні проєкти включають «Ізюм — Ліверпуль» у Ліверпульському соборі (Ліверпуль, 2023), «Ти Побачиш Це Світло в Самий Сонячний День» у hunt kastner gallery (Прага, 2023), «Дуже Персональна Виставка» у The Naked Room (Київ, 2020).
Наталія Лісова — народилася у Літині Вінницької області. У 2011 р. закінчила Вінницький факультет Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю Дизайн середовища. З 2009 р. студентка Школи перформансу у Львові та учасниця мистецьких проєктів, фестивалів й симпозіумів з лендарту. У 2017 р. пройшла курс мистецтва з Method Fund «Академія. Підвалини» (Київ). У 2018 р. стипендіатка Gaude Polonia від міністра культури і національної спадщини Польщі, куратор Януш Балдига (Познань, Польща). У 2019 р. закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю Теорія та історія мистецтва (Київ). У 2021 р. співкураторка міжнародного фестивалю лендарту МІФОГЕНЕЗ (Вінниця). З 2021 р. здобувачка PhD, НАОМА (Київ). Живе і працює в Києві.